Каталог статей

Главная » Статьи » Украинские народные и эстрадные песни
Пісні про кохання IV

Пісня про кохання - Йшла дівчина чорноброва



Йшла дівчина чорноброва,
від криниченьки,
а на зустріч козаченько
- "Дай водиченьки!"

Зупинилась ясноока,
не спіткнулася,
два відерця, золотії,
похитнулися. (2)

Два відерця, золотії,
похитнулися.
А уста її вишневі,
усміхнулися.

Пий козаче, пий соколе,
ще краплиноньку!
Бережи, як рідну неньку,
україноньку!

Хто не зрадив -
того люди - не цураються!
Той з доріг,
завжди додому повертається!

Хай тебе вітає рано
вся родинонька,
Не забудь же,
де б не був ти,
україноньку! (2)

Не забудь же!
де б не був ти,
україноньку!


Пісня про кохання - А роки злетіли



На березі милім, де шепчуться хвилі,
Де верби зібрались в ряди,
Коли молодими з тобою були ми,
То часто ходили туди.

Приспів:

Та роки злетіли і верби схилились
Вже до самої води.
Їх вітер колише, а ми як раніше
З тобою приходим сюди.

В чарівнім розмаї, мов в хвилі пірнаєм,
В цей диво-казковий Едем,
В нім сили шукаєм і довго блукаєм,
Мов юність-втікачку знайдем.

Приспів.

Там сині волошки, ромашки-ворожки
І маки червоні цвіли,
В мереживі квітів сховавшись від вітру,
Які ми щасливі були.

Приспів. (2)

З тобою приходим сюди. (2)


Пісня про кохання - Тихий Дунай



Тихий Дунай, тихий Дунай
Бережечки зносить.
Молодий козак, молодий козак
Отамана просить:

- Пусти мене, отамане,
Із війська додому,
Бо вже скучила, бо вже змучилась
Дівчина за мною.

- Ой, радий би я пустить тебе,
Так ти довго будеш.
Ти напийся води холодної –
Дівчину забудеш.

- Пив я воду, пив холодну,
Та й не напивався.
Любить буду, не забуду,
Кого обіцявся.

Тихий Дунай, тихий Дунай
Бережечки зносить.
Молодий козак, молодий козак
Отамана просить...


Пісня про кохання - А у саду калинонька



Добрий вечір, зоре моя,
Місяць на небі засвітив.
Блаженна пісня солов'я,
Козак на варті затужив. (2)

Козацька служба нелегка -
В роки солодкі й молоді
Носити кріса на плечі,
Шабельку гостру - при боці. (2)

Приспів:

А у саду калинонька,
Заплакала дівчинонька,
Калиноньку пригинає,
Козаченька виглядає. (2)

Пусти мене полковнику
Із того війська до дому,
Лишив я красну дівчину,
Та й сам не відаю кому. (2)

Гуляй, гуляй, весіллячко,
Один козак не гуляє,
Крається з жалю серденько,
Шапкою сльози витирає. (2)

Приспів.


Пісня про кохання - Червона рута



Ти признайся мені, звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні у полоні печалі.

Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце руту знайшла
І мене зчарувала.

Червону руту
Не шукай вечорами, —
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода -
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.

Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.

І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.

Червону руту
Не шукай вечорами, —
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода -
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.
Червону руту
Не шукай вечорами, —
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода
-То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.


Пісня про кохання - Я покохала тебе восени



Я покохала тебе восени,
Жовте листя з дерев опадало.
Літо бабине йшло у солодкі сни,
А кохання моє розквітало.
А кохання моє, а кохання моє,
А кохання моє розквітало.

Приспів:

Коханий, дивлюсь на небо – в синій далі срібний зореплав.
Коханий, це ніби той наш пам’ятний останній листопад.
Коханий, не плачу я, бо не поверну спалену зорю.
Коханий, лиш вітер спогад навіває про любов мою.
Вітер хмаринку небом жене, а я в уяві бачу тебе.
Знов придивляюсь, – я бачу тебе, тебе!
Жалісний подув тугу жене, поле шепоче, чую тебе.
Знов прислухаюсь, – я чую тебе, тебе!

Я покохала тебе восени,
І тоді готовилась йти в путь.
А кохання моє, наче гомін весни,
Огрівало нам ночі щасливі.
А кохання моє, а кохання моє
Огрівало нам ночі щасливі.

Приспів. (3)


Пісня про кохання - Чом ти не прийшов



Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?

І коня я мав,
І стежку я знав,
І мати пускала.
Найменша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.

А старша сестра
Сідельце знайшла,
Коня осідлала:
"Поїдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала".

Тече річенька
Невеличенька,
Схочу – перескочу.
Віддайте мене,
Моя матінко,
За кого я схочу.

Чом ти не прийшов? (3)


Пісня про кохання - Черемшина



Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі.
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Приспів:

Всюди буйно квітне черемшина
Мов до шлюбу вбралася калина.
Вівчара в садочку,
В тихому куточку,
Жде дівчина, жде.

Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високі гори,
Де з беріз спадають чисті роси,
Цвіт калини приколола в коси.

Приспів.

Вже за обрій сонечко сідає.
З полонини їй вівчар співає:
— Я прийду до тебе, як отару
З водопою зажену в кошару.

Приспів.

Ось і вечір, вівці біля броду
З Черемоша п'ють холодну воду,
У садочку вівчара стрічає
Дівчинонька, що його кохає.

Приспів.


Пісня про кохання - Вiльний птах



Серед гір, там де віє буревій,
Вільний птах кохану там шукав.
Серед гір, у ніч та люту заметіль,
Де ти є, озвися, він чекав.

А вона мовчала, бо ображена
На нього чомусь була вона.
І хтозна у чім була його вина,
Ой чи то є, ой чи то так, правда одна.

Серед гір, зійшло зорею в небесах,
Крізь туман невиплаканих сліз.
Він летів до неї, мов додому птах,
І любов їй у долонях ніс.

Він літав, а сил вже майже не було,
А була лютая зима.
Та й згадав він твоїх очей тепло,
Ой чи то є, ой чи то так, знаєш сама.

Серед гір, там де віє буревій,
Вільний птах кохану там шукав.
Серед гір, лиш тільки стихла заметіль,
За своє кохання крила склав.

А вона хотіла вибачить йому,
А вона не змогла.
І хтозна у чім була його вина,
Ой чи то є, ой чи то так, плаче вона. (2)


Пісня про любов - Все минуло



Все минуло, рідна, все минуло,
Не жалію я за тим, що було,
Бо коханню меж в житті не має,
Той хто вірно любить, той страждає. (2)

Приспів:

А життя так просто не проходить,
Воно б’є мов джерело землі,
З бистрини несе в моря всі води,
Прохолодою вкрива тепло душі.

Розійшлися дві стежини долі,
Бо любов переросла в неволю,
Залишились туга і надія
І той біль, що в серці я посіяв. (2)

Приспів.

Не побачимо ми більше зранку,
Як зірниці мріють на світанку,
На чужому горі без розплати
Свого щастя нам не збудувати. (2)

Приспів. (2)

*Для перехода в полноэкранный режим кликните на прямоугольник в правом нижнем углу видео

Категория: Украинские народные и эстрадные песни | Добавил: neoton (11.10.2015)
Просмотров: 1340 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]