Каталог статей

Главная » Статьи » Украинские народные и эстрадные песни
Пісні про весну І

Пісня про весну - Зоре моя вечірняя



Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.

Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась;

Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.

Як у полі на могилі
Вовкулак ночує,
А сич в лісі та на стрісі
Недолю віщує.

Як сон-трава при долині
Вночі розцвітає...
А про людей... Та нехай їм.
Я їх добре знаю.

Добре знаю. Зоре моя!
Мій друже єдиний!
І хто знає, що діється
В нас на Україні?

А я знаю. І розкажу
Тобі; й спать не ляжу.
А ти завтра тихесенько
Богові розкажеш.


Пісня про весну - Зацвіла в долині



Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Почула дівчина
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
І вийшов до неї
З зеленого гаю
Козак молоденький;
Цілує, вітає,
І йдуть по долині,
І йдучи співають.
Як діточок двоє,
Під тую калину
Прийшли, посідали
І поцілувались.

Якого ж ми раю
У Бога благаем?
Рай у серце лізе,
А ми в церкву лізем,
Заплющивши очі,—
Такого не хочем.
Сказав би я правду,
Та що з неї буде?
Самому завадить,
А попам та людям
Однаково буде.


Пісня про весну - Стояла я і слухала весну



Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов,
то знов таємно-тихо шепотіла.
Стояла я і слухала весну.

Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона, мені переспівала знов
Те, що,
те, що давно мені співали мрії.
Стояла я і слухала весну.


Пісня про весну - Давня весна



Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!

Все ожило, усе загомоніло –
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.

Я думала: «Весна для всіх настала,
Дарунки всім несе вона, ясна,
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна».

Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки,
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.

Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним прислав.

Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла. (2)


Пісня про весну - Ой, у вишневому саду



Ой, у вишневому саду
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А він мене все не пускав.

Милий ти мій, прошу тебе.
Зоря зійшла, пусти мене.
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я.

А ти, мила, скажи в одвіт:
Дивись, яка чудова ніч.
Весна іде, красу несе,
А в тій красі радіє все. (2)

Доню моя, у чому річ,
Де ти гуляла цілу ніч?
Чому розплетена коса,
А на очах бринить сльоза?

Коса моя розплетена –
Її подруга розплела.
А на очах бринить сльоза,
Бо з милим розлучилась я.

Мамо моя, прийшла пора,
А я весела, молода.
Я жити хочу, я люблю,
Мамо, не лай дочку свою. (2)


Пісня про весну - Весна



До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці (3)
Квітка льодяна.

Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку (3)
На моє чоло.

Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати (3)
Золоті пісні.

Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце, (3)
Мамина рука.


Пісня про весну - Вербо рясна



Вербо рясна, вербиченько,
Не лий сльози на личенько
Коханої, жаданої
Дівчини довгожданої.
Тече вода, мріє верба,
Човном пливе тиха журба. (2)

Вербо рясна, вербиченько,
Поглянь на ясне личенько
Коханої, жаданої
Дівчини довгожданої.
Тече вода, шумить верба,
Човен пливе, веселка гра. (2)

Вербо рясна, вербиченько,
Цілує миле личенько
Коханої, жаданої
Дівчини довгожданої.
Тече вода, цвіте верба,
Човен пливе веслами гра. (2)

Вербо рясна, вербиченько,
Не лий сльози на личенько
Коханої, жаданої
Дівчини довгожданої.
Тече вода, мріє верба,
Човном пливе тиха журба. (2)


Пісня про весну - Майже весна



Якби тобі - мої думки,
Ну а мені - та й чари твої,
Якби тобі - мої слова,
Якби мені - тебе і навпаки.

А за вікном майже весна,
Знає слова майже не сказані вона
і у моїх жилах присутня.
А за вікном майже весна,
і, Боже мій, як несподівано вона
Змінює все моє майбутнє,
Моє майбутнє і моє життя.

І я живу блиском очей,
Смаком бажань і запахом слів.
Буде колись і навпаки -
і моє життя, може, теж стане твоїм.

А за вікном майже весна,
Знає слова майже не сказанi вона
і у моїх жилах присутня.
А за вікном - майже весна,
і, Боже мій, як несподівано вона
Змінює все наше майбутнє,
Наше майбутнє і наше життя.


Пісня про весну - Ой, зацвіла калинонька в лузі



Ой зацвіла калинонька в саду,
Ой зацвіла,
Ясному сонечку усміхнулася,
Увесь сад звеселила. (2)
Ой зацвіла калинонька в саду...

Білі квіти їй сам Бог дарував,
Білі квіти...
Їй би пишатися над криницею,
Добрим людям радіти. (2)
Білі квіти їй сам Бог дарував...

Та забрався у садок лиходій
Серед ночі,
Та й цвіт білесенький обірвав, поламав
Ще й ногами столочив. (2)
М.....

Та ще буде в нашім краю весна,
Прийде й літо!
Гей, заквітує ж наш оновлений сад
Калиновим цвітом! (2)
Заквітує наш відродженний сад!


Пісня про весну - Повінь



Людина, як краплина серед моря,
Води багато, а ти ніби один,
Коли нещастя, коли приходить горе.
Немає друзів в чорної біди.
І так потрібна всім іскра надії,
Тепло і сила дружньої руки,
Щоб віру в душу помогли вселити,
Щоб смугу темну разом перейти.

Приспів:

Ми всі люди на Землі,
Ми тут зовсім не одні.
Давайте допоможемо,
Тому хто в біді. (2)

Ніколи не відомо, що чекати,
Кого запросить доля у твій дім.
Тому від того, хто вже потерпає,
Не відвертай своєї голови.
Життя прекрасне і таке коротке,
Давайте залишати добрий слід,
Робити справи гідні і достойні
І зміниться на краще цілий світ.

Приспів. (2)

Прийшла велика вода,
Колись така прозора й життєдайна.
Прийшла біда...
Не спи, вставай негайно.
Усі разом ми зможемо здолати
Біду велику і навіть не одну.
І ось моя рука, – берися брате,
Тримайся міцно, – я тягну.

Ми всі люди на Землі (на Землі),
Ми тут зовсім не одні.
Давайте допоможемо,
Тому хто в біді (тому хто в біді).
Ми всі люди на Землі,
Ми тут зовсім не одні (не одні).
Давайте допоможемо,
Тому хто в біді (тому хто в біді).


Пісня про весну - Явiр i яворина



Я стужився, мила, за тобою,
З туги обернувся мимохіть
В явора, що, палений журбою,
Сам-один між буками стоїть.

Грає листя на веснянім сонці,
А в душі – печаль, як небеса.
Він росте й співає явороньці,
І згоряє від сльози роса.

Сніг летить колючий, ніби трина,
Йде зима й бескидами гуде.
Яворові сниться яворина
Та її кохання молоде.

Він не знає, що надійдуть люди,
Зміряють його на поруби,
Розітнуть йому печальні груди,
Скрипку зроблять із його журби.

*Для перехода в полноэкранный режим кликните на прямоугольник в правом нижнем углу видео

Категория: Украинские народные и эстрадные песни | Добавил: neoton (01.11.2015)
Просмотров: 1225 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]