Каталог статей

Главная » Статьи » Украинские народные и эстрадные песни
Пісні про літо ІІ

Пісня про літо - Реве та стогне Дніпр широкий



Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.


Пісня про літо - Тече вода з-під явора



Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю
Та попід горою,
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску й розмовляє
З дітками своїми.

Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало й заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати.

Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина...


Пісня про літо - Ніч яка, Господи, місячна, зоряна



Ніч яка, Господи, місячна, зоряна,
Видно, хоч голки збирай!
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядемо вкупі ми тут під калиною,
І над панами я пан...
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться полем туман.

Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Он на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.

Небо незміряне всипане зорями –
Що то за Божа краса!
Перлами ясними он під тополями
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках віднесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько:
Тепло – ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Ти не лякайся, що можуть підслухати
Тиху розмову твою:
Нічка приспала всіх та сном окутала –
Ані шелесне в гаю!

Сплять вороги твої, знуджені працею, –
Нас не сполоха їх сміх...
Чи ж нам, окраденим долею нашою,
Й хвиля кохання – за гріх?


Пісня про літо - Тече вода каламутна



Тече вода каламутна,
Мила моя чомусь смутна.
Я не смутна, лиш сердита
Бо я з ночі була бита. (2)

Била мене мама з ночі
За Іванка карі очі,
Ще й казала - буде бити
Щоб Іванка не любити. (2)

А я Йванка так любую
Де зустріну - там цілую.
Ой, Іванку, серце моє,
Нема таких, як ми двоє. (2)

Мамцю моя солоденька,
І ти була молоденька,
Ти ходила так за неньком,
Як я тепер за Іванком. (2)

Тобі було добре, мати,
Між своїми вибирати, -
Ти любила мого ненька,
Я люблю чужого Йванка. (2)

Тече вода коло села,
А дівчина вже весела:
Любилися, кохалися -
Через рочок побралися. (2)


Пісня про літо - Сухая тополя



Подивись, дівчино, сухая тополя, -
Як вона розквітне, оженюсь з тобою.

Дівчина ходила і її поливала -
Сухая тополя розквітати стала,
Сухая тополя розквітати стала.

Подивись, дівчино, камінь над водою, -
Як камінь попливе, оженюсь з тобою.

Дівчина ходила, камінь доглядала,
Як вода прибула, то з собою взяла,
Як вода прибула, то з собою взяла.

Подивись, козаче, скільки зір на небі, -
Як ти їх полічиш, то піду за тебе.

Лічив козак, лічив, та не долічився,
На останній зірці козак помилився,
На останній зірці козак помилився...

А як помилився - тяжко зажурився,
Що любив дівчину, та й не оженився,
Що любив дівчину, та й не оженився...


Пісня про літо - Полтавські липи



На світі є столиці величаві,
Над ними сніг неоновий мете.
Та десь красуня є - моя Полтава,
Що пахне житом і добром цвіте. (2)

Приспів:

Вже сотні літ, вже сотні літ
Цвітуть в Полтаві липи,
І цю п'янку красу не згубить час.
Ще не було такого ясноцвіту,
Здається, липи ці квітують
В перший раз. (2)

Тут на землі, світанками умитій,
Мого дитинства синє джерело.
Тут золотом із липового цвіту
Моє кохання перше зацвіло. (2)

Приспів.

Ще не було такого ясноцвіту,
Здається, липи ці квітують
В перший раз,
Ще не було такого ясноцвіту,
Здається, липи ці квітують
В перший раз. (3)


Пісня про літо - Ми підем, де трави похилі



Ми підем, де трави похилі,
Де зорі в ясній далині,
І карії очі, і рученьки білі
Ночами насняться мені. (2)

За річкою, за голубою
Дві чайки у хмари зліта.
В краю подніпровськім ми стрілись з тобою,
Веселко моя золота. (2)

Над полем зарошені віти
Дубове верхів'я звело.
З тобою у парі ми будем любити
Все те, що на серце лягло. (2)

І стеляться обрії милі,
І вечір в осіннім вогні,
І карії очі, і рученьки білі
Ночами насняться мені. (2)


Пісня про літо - Тихо над річкою



Тихо над річкою в ніченьку темную,
Спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче він казку таємную,
Сумно зітха верболіз. (2)

Нічка розсипала зорі злотистії,
Ось вони в річці на дні
Плачуть берези по той бік сріблястії,
Стогне хтось тяжко вві сні. (2)

То йому мариться доля щасливая
В хвилях бурхливих життя.
Може озвалося щастя зрадливее,
Плаче, шука вороття. (2)


Пісня про літо - Чорнобривці



Чорнобривців насіяла мати
У своїм світанковім краю
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою.

Приспів:

Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька. (2)

Я розлуки та зустрічі знаю,
Бачив я у чужій стороні.
Чорнобривці із рідного краю,
Що насіяла ти навесні.

Прилітають до нашого поля
Із далеких країв журавлі.
Розквітають і квіти, і доля
На моїй українській землі.

*Для перехода в полноэкранный режим кликните на прямоугольник в правом нижнем углу видео

Категория: Украинские народные и эстрадные песни | Добавил: neoton (29.11.2015)
Просмотров: 783 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]