Каталог статей

Главная » Статьи » Украинские народные и эстрадные песни
Суспільно-побутові пісні І

Суспільно-побутова пісня - Гей, ви, козаченьки!



Є і нам про що згадати...
Пісне, душу возвелич
Ой була в нас ненька мати -
Запорізька славна Січ.

Приспів:

Гей, ви, козаченьки, - вітер в чистім полі,
Научіть нащадків так любити волю
Гей, ви, козаченьки, - спомин з м'яти-рути,
Научіть минулу славу повернути.

Круточола наша доля,
Не вода в ній - кров тече.
Козаку найперше - воля,
Козаку найперше - честь.

Приспів.

А прийшла лиха година -
Впав козак наш у траві,
Щоб іскрилась Україна
На гетьманській булаві.

Обмочила землю рана
Із козацького чола,
Щоб неправда помирала,
Щоби правдонька жила.

Приспів.


Суспільно-побутова пісня - Ой, чий то кінь стоїть



Ой, чий то кінь стоїть,
Що сива гривонька?
Сподобалась мені (2)
Тая дівчинонька.
Сподобалась мені (2)
Тая дівчинонька.

Не так та дівчина,
Як біле личенько,
Подай же, дівчино,
Подай же, гарная,
На коня рученьку. (2)

Дівчина підійшла,
Рученьку подала,
Ой, краще б я була (2)
Кохання не знала.
Ой, краще б я була (2)
Кохання не знала.

Кохання, кохання
З вечора до рання,
Як сонечко зійде (2)
Кохання відійде.
Як сонечко зійде (2)
Кохання відійде.


Суспільно-побутова пісня - Реве та стогне Дніпр широкий



Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.


Суспільно-побутова пісня - Не шуми, калинонько



День згаса за обрієм, ліг туман долиною,
І зоря в небі скоро спалахне.
Жду тебе, мій голубе, в лузі під калиною,
Пригорни до серця мене.
Я люблю, страждаючи, від душі кохаючи,
Пригорни до серця мене. (2)

До зірок і місяць вже виплива закоханий,
Розсипа іскри в трави голубі.
Тихо все до мене лиш в душу біль непроханий,
Жду тебе, мій любий, в журбі.
Я, отак хвилюючись, в лузі під калиною,
Жду тебе, мій любий, в журбі. (2)

Не тривож, дівчинонько, серця полум’яного,
І не гай марно молоді літа.
До зорі ранкової не чекай коханого,
Бо вже іншу він пригорта.
Не люби, страждаючи, не чекай коханого,
Бо вже іншу він пригорта. (2)

Як себе від розпачу і журби розраяти,
Ой до сліз щастя і кохання жаль.
Не шуми, калинонько, людям не розказуй ти
Про мою дівочу печаль.
Не шуми, червоная, людям не розказуй ти
Про мою дівочу печаль. (2)


Суспільно-побутова пісня - Зоре моя вечірня



Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.

Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась -

Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.


Суспільно-побутова пісня - Тихо над річкою



Тихо над річкою, ніченька темная,
Спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче він казку таємную,
Сумно зітха верболіз.

Нічка розсипала зіроньки яснії,
Он вони в річці на дні.
Плачуть берези по той бік – сріблистії,
В темряві, наче у сні.

Що їм приснилося? – щастя улюблене,
В хвилях бурхливе життя.
Личенько дівчини ніжно голублене,
Щирі її почуття.

Місяць опівночі сходить над річкою,
Падає тінь на поля.
Весело вдвох із дівчиною вірною
Слухати спів солов’я.


Суспільно-побутова пісня - Ми підем, де трави похилі



Ми підем, де трави похилі,
Де зорі в ясній далині,
І карії очі, і рученьки білі
Ночами насняться мені. (2)

За річкою, за голубою
Дві чайки у хмару зліта.
В краю подніпровськім ми стрілись з тобою,
Веселко моя золота. (2)

Над полем зарошені віти
Дубове верхів'я звело.
З тобою у парі ми будем любити
Все те, що на серце лягло. (2)

І стеляться обрії милі,
І вечір в осіннім вогні,
І карії очі, і рученьки білі
Ночами насняться мені. (2)


Суспільно-побутова пісня - У райськім саду



Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси, наче крик журавля – тільки мить.
Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.

Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
І душею своєю я вас, як умів, причащав.
Але видно Господь мені краще життя напророчив,
І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

Приспів:

На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя. (2)

Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
Де таких, як і я, назліталася ціла сім’я.
Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.

У далеких світах якось раптом усе я покину,
Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,
І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,
І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.

Приспів. (2)


Суспільно-побутова пісня - Явір і яворина



Я стужився, мила, за тобою,
З туги обернувся мимохіть
В явора, що, палений журбою,
Сам-один між буками стоїть.

Грає листя на веснянім сонці,
А в душі – печаль, як небеса.
Він росте й співає явороньці,
І згоряє від сльози роса.

Сніг летить колючий, ніби трина,
Йде зима й бескидами гуде.
Яворові сниться яворина
Та її кохання молоде.

Він не знає, що надійдуть люди,
Зміряють його на поруби,
Розітнуть йому печальні груди,
Скрипку зроблять із його журби.

Я стужився, мила, за тобою,
З туги обернувся мимохіть
В явора, що, палений журбою,
Сам-один між буками стоїть.

Він не знає, що надійдуть люди,
Зміряють його на поруби,
Розітнуть йому печальні груди,
Скрипку зроблять із його журби. (2)

*Для перехода в полноэкранный режим кликните на прямоугольник в правом нижнем углу видео

Категория: Украинские народные и эстрадные песни | Добавил: neoton (21.02.2016)
Просмотров: 820 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]