Каталог статей
Главная » Статьи » Украинские народные и эстрадные песни |
Суспільно-побутові пісні ІІ
Суспільно-побутова пісня - Мені ворожка ворожила Мені ворожка ворожила, Мені ворожка казала, Щоб козаченька не любила, Його з походу не ждала. (2) Бо у поході він загине, Або в неволі пропаде. Коли ж повернеться - покине, А твоя молодість пройде. (2) Мені ворожка ворожила, Мені ворожка казала, Що ти другого полюбила, Мене навіки забула. (2) Усі ворожки злії люди Слова лукаві - іхній гріх. А той, хто вірно-вірно любить Не зможе зрадити повік. (2) Суспільно-побутова пісня - Ой, ти, річенько-чарівниченько Ой, ти, річенько-чарівниченько, Не смути моє біле личенько! (2) Ой, ти, ніченько, зоре ранняя, Ждала милого до світання я. (2) Ой, ти дівчино, весна красная В серці ти одна, зоре ясная. (2) Річка вкрилася зелен-рутою, Щоб не краялось серце смутою. (2) Я над річкою зажурилася... Де ж, туго моя, забарилася? (2) Ой, ти, річенько-чарівниченько, Не смути моє біле личенько! (2) Суспільно-побутова пісня - Ой, хоча би, Господи Ой, хоча би, Господи, та й повечоріло, Може, моє серденько та й до мене прийшло... Ой, ріда-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да! Може, моє серденько та й до мене прийшло. (2) Та й прийди до мене, до моєї хати, Стукни під віконце, щоб не чула мати... Ой, ріда-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да! Стукни під віконце, щоб не чула мати. (2) А мати почує, та й буде мовчати, Про своє дитятко нічого сказати... Ой, ріда-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да! Про своє дитятко нічого сказати. (2) Спала я й не спала, треба уставати, Треба уставати, милого питати... Ой, ріда-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да! Треба уставати, милого питати. (2) Чи ти, мене, любиш, чи з мене смієшся, Що ти коло мене, як голубчик в'єшся? Ой, ріда-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да! Що ти коло мене, як голубчик в'єшся? (2) А я тебе люблю, ще й любити буду, І скажу по правді сватать тебе буду... Ой, ріда-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да! І скажу по правді сватать тебе буду! (2) Суспільно-побутова пісня - Вийди, Грицю, на вулицю Вийди, Грицю, на вулицю, вийди, Коваленку, Заграй мені в сопілочку тихо-помаленьку. (2) Сопілочка з деревця, дубовоє денце, Як заграє-заспіває - болить моє серце. (2) Вийди, Грицю, на вулицю, на час, на часину А я тобі, мiй миленький, подарую хустину. (2) Златом вишиваная, товар багатенький, Білую шовковую тобі, мій миленький. (2) Чи ти мене вже й забув, чи не хочеш знати? Четвертий вечір вже як був коло моєї хати. А я молоденька в недiлю раненько Вийду-йду дивлюсь туди, чи не Коваленко. (2) Іде Коваленко, ступає дрібненько. Чом не хлопець, чом не бравий? Дивись, моя ненько. (3) Суспільно-побутова пісня - Мазури Ой, з гори, з гори, Їдуть мазури: - Встань, встань, єдиначко, Дай, дай, ми сердечко, Дай коням води. (2) Я не можу встать, Коням води дать, - Мати наказала, Же-м би з ночі не вставала Коней напувать. (2) Мамки ся не бій, На коня сідай, - Підем в чужі краї Там суть красні обичаї, Мальований край. (2) Приз двір їхали Люди плакали: - Што то за єдина, Што то за дівчина Їде з панами. Ой, з гори, з гори, Їдуть мазури: - Встань, встань, єдиначко, Дай, дай, ми сердечко, Дай коням води. (2) Суспільно-побутова пісня - Стоїть явір над водою Стоїть явір над водою, В воду похилився, На козака недоленька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ти ще зелененький, Не журися, козаченьку, Ти ще молоденький! Не рад явір хилитися - Вода корні миє! Не рад козак журитися, Так серденько ниє. Ой, поїхав з України Козак молоденький - Оріхове сіделечко Ще й кінь вороненький. Ой, поїхав на чужину Та там і загинув, Свою рідну Україну Навіки покинув. Звелів собі насипати Високу могилу, Звелів собі посадити Червону калину. - Будуть пташки прилітати, Калиноньку їсти, Будуть мені приносити З України вісті! Суспільно-побутова пісня - Ой, зійди, зійди, ясен місяцю - Ой, зійди, зійди, ясен місяцю, Як млиновеє коло, Ой, вийди, вийди, серце-дівчино, Та промов до мене слово. (2) - Ох, і рада б я та виходити І з тобою говорити, Так судять-гудять вражії люди, Хочуть же нас розлучити. (2) - Ой, не бий, мати, і не лай, мати, Та не роби каліченьки, Зав’яжи очі темної ночі Та веди до річеньки. (2) А як приведеш та до річеньки, Розв’яжи карі очі, Нехай гляну я та подивлюся, З світом божим попрощаюся. (2) - Ой, світе ясний, світе прекрасний, Як на тобі тяжко жити, Ой іще тяжче молодесенькій, Не нажившись, умирати. (2) Суспільно-побутова пісня - Долі До серця прийдуть почуття незнанні, Вони ніколи нас не обминуть. Два серця молоді зізнаються в коханні І в синю даль для двох проляже дивна путь. Приспів: Долі, дві різні долі, Приходить час, щоб разом їм іти. Двоє, назавжди двоє Вінцем кохання серця переплели. Одному не цікава ця дорога, Удвох шляхом так радісно іти. Не обіцяйте бути вірними в коханні, А просто покохайте раз і назавжди! Приспів. Два серця молоді зізналися в коханні І в синю даль для двох проляже дивна путь! Приспів. (2) Вінцем кохання серця переплели... Суспільно-побутова пісня - Мої батьки Мої батьки, любов'ю осіяні, Живуть самі в містечку, край ріки. Онуки в них, мов спогади весняні, Мої батьки, святі мої батьки. Чому так мало часу пам'ятаєм, Що невмолимо котяться роки, Коли в краї далекі відлітаєм Не забуваймо -- ждуть на нас батьки. Приспів: Мої батьки, мов голуби сивенькі, Воркуючи очікують дітей. Не забувайте, діти, батька й неньки, Що моляться за вас серед ночей. Вже ми самі давно батьками стали І клопоти старіші день у день. Не забуваймо як нас пригортали Ці, найдорожчі нам серед людей. Щоб наші діти все до нас горнулись, Горнулися до рідної руки. Аби вони від нас не відвернулись, Не забуваймо -- ждуть на нас батьки. Приспів. *Для перехода в полноэкранный режим
кликните на прямоугольник в правом нижнем углу видео | |
Просмотров: 1115 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |