Каталог статей

Главная » Статьи » Украинские народные и эстрадные песни
Пісні про матір І

Пісня про матір - Мамо, вечір догора



Мамо, вечір догора,
Вигляда тебе роса,
Тільки ти, немов зоря,
Даленієш в небеса,
Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими
Затуляла нас крильми,
Прихилялася
Теплим леготом.
Задивлялася білим лебедем,
Дивом-казкою
За віконечком,-
Сива ластівко,
Сиве сонечко.

Сад вишневий на порі,
Повернулись журавлі.
А мені, як до зорі,
Долітати на крилі
Все до тебе, як до вічної зорі.

Там, де ти колись ішла,
Тиха стежка зацвіла
Вечоровою матіолою,
Житом-долею світанковою,
Житом-казкою,
Юним соняхом,-
Сива ластівко,
Сиве сонечко.


Пісня про матір - Згадую матір



Згадую матір в квітучому цвіті,
Бачу Вас, мамо, у снах опівночі,
І найдорожчі мені в цілім світі
Руки жіночі, руки жіночі.

Приспів:

Скільки насіяли, скільки зростили,
Ви до роботи і пісні охочі,
Ви від землі набиралися сили,
Руки жіночі, руки жіночі.
Мамо, рідна мамо, мамо, люба мамо,
Знову Ви в зажурі заждались мене, заждались мене.
Мамо, рідна мамо, мамо, люба мамо,
Доля, наче пісня, нас не мине.

Ви ж дарували нам пахощі світу
І колихали дітей опівночі.
Виросли всі ми із вашого цвіту
Руки жіночі, руки жіночі.

Приспів.

Мамо, рідна мамо, мамо, люба мамо,
Знову Ви в зажурі заждались мене, заждались мене.
Мамо, рідна мамо, мамо, люба мамо,
Доля, наче пісня, нас не мине.


Пісня про матір - Чорнобривці



Чорнобривців насіяла мати
У своїм світанковім краю
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою.

Приспів:

Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька. (2)

Я розлуки та зустрічі знаю,
Бачив я у чужій стороні.
Чорнобривці із рідного краю,
Що насіяла ти навесні.

Приспів. (2)

Прилітають до нашого поля
Із далеких країв журавлі.
Розквітають і квіти, і доля
На моїй українській землі.

Приспів. (2)


Пісня про матір - Мамина сорочка



Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела.
Щоб я легких стежинок не шукала,
Щоб я завжди привітною була.
Виконуй, доню - мама говорила,
Життя закони істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.

Приспів:

А сорочка мамина - біла-біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю. (2)

Літа неначе птахи пролітають
Матусі коси димом зацвіли.
І я сорочку білу вишиваю,
Як вишивала матінко мені.
Виконуй, доню - мама говорила,
Життя закони істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.

Приспів. (2)


Пісня про матір - Посіяла людям



Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.

- Куди ж це Ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.
- Куди ж Ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко... де сонце лягає спочити.
Пора мені, дітки... А ви вже без мене ростіть.

- Та як же без Вас ми?... Та що ж ви намислили, мамо?
- А хто ж нас, бабусю, у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.

- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,
Аби тільки Ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю Вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Махнула рукою - злетіли увись рушники.
— Лишайтесь щасливі... - і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки. (2)


Пісня про матір - Нічого не хочу від світу



Земля молодіє від сонця, від рясту, від цвіту,
Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.
Нічого не треба, нічого не хочу від світу,
Лишень аби мати на білому світі була. (2)

З-за гір віє вітер, в степах повмирали морози,
Шумлять осокори, весняно зітхають гаї,
А мати старенька стоїть на високім порозі,
Та й думає мати, як маються діти її. (2)

А діти світами, а діти у веснах та в зимах,
Приїдуть і скажуть: "Нам двері, матусю, втворіть".
І доти всі діти живуть по світах молодими,
Допоки чекають, допоки живі матері.

Земля дочекалась і сонця, і рясту, і цвіту,
Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.
Нічого не треба, нічого не хочу від світу,
Лишень аби мати на білому світі жила. (2)

Лишень аби мати на світі жила.
Лишень аби мати на світі була.


Пісня про матір - Пісня про рушник



Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.


Пісня про матір - Росте черешня в мами на городі



Росте черешня в мами на городі,
Стара-стара, а кожен рік цвіте,
Щоліта дітям ягодами годить,
Хоча вони й не дякують за те. (2)

Приспів:

Мамо, мамо, вічна і кохана…
Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, Ви молилися за мене
Дні і ночі, сива моя нене.

Живе старенька мати у господі -
Невтомні руки, серце золоте.
Щодня і дітям, і онукам годить,
Хоч рідко хто з них дякує за те. (2)

Приспів.

Ну що ж, про вдячність забувають люди,
Душа сліпа у щасті, а проте
Вони прозріють, але пізно буде:
Черешня всохне, мати – одцвіте. (2)

Приспів.


Пісня про матір - Мамина піч



Заспівала в лузі калина,
І стрімка в потоках ріка,
Нас єднала пісня родинна,
Вічна і завжди молода!

Засвітилась знов рідна хата,
Виглядала нас день і ніч,
Зацвітає рута в Карпатах,
На Поділлі мамина піч.

Приспів:
З далеких доріг нас поклич,
Край подільський, мамина піч,
Піснею душа, щоб цвіла
Від твого родинного тепла!
Гори вдень і вночі,
Вогонь у рідній маминій печі,
Щоб не блукав між грішним і святим,
Зігрій мене теплом своїм!

Чиста, як сльоза Україна,
Ти зібралась тут край ріки.
Хай лунає пісня від сина
І чарує врода доньки.

Знов моє село розквітає,
Знов пісенне б’є джерело,
Хай в печі вогонь не згасає
Маминого хліба тепло.

Приспів.


Пісня про матір - Малює матір ниткою роки



Малює матір ниткою роки
На полотні, проколюючи рани.
І непомітно, ніби із туману,
З’являються то квіти, то птахи.

Не злічиш кольорів і хрест дрібний,
Не вловиш слів у тихій пісні мами…
Так швидко сутеніє і тумани
Вкладають спати наш садок старий.

Приспів:

А мама шиє довгі вечори
Чи скатертину, чи яку фіранку.
Від пізньої до ранньої пори
Нитки кружляють до самого ранку.
Життя дошиє дрібно в полотні,
Віддасть мені, як все, що в світі мала.
Гарячі руки, очі ледь сумні
Моя красива, трохи сива мама.

Покрученим гілкам навіють сни:
Буяння цвіту, яблука рум’яні –
І віти тарабанять в хатні рами,
І пуп’янки неначе навесні…

Розвію сум, тумани розжену
Дитячим сміхом, сонцем і весною!
Буяє сад – цвіте разом з тобою
І я в тобі надією живу…

Приспів.

*Для перехода в полноэкранный режим кликните на прямоугольник в правом нижнем углу видео

Категория: Украинские народные и эстрадные песни | Добавил: neoton (24.04.2016)
Просмотров: 1205 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]