Каталог статей

Главная » Статьи » Украинские народные и эстрадные песни
Пісні про український історико-географічний регіон ІІ

Пісня про український історико-географічний регіон - Полтавські липи



На світі є столиці величаві,
Над ними сніг неоновий мете.
Та десь красуня є - моя Полтава,
Що пахне житом і добром цвіте. (2)

Приспів:

Вже сотні літ, вже сотні літ
Цвітуть в Полтаві липи,
І цю п'янку красу не згубить час.
Ще не було такого ясноцвіту,
Здається, липи ці квітують
В перший раз. (2)

Тут на землі, світанками умитій,
Мого дитинства синє джерело.
Тут золотом із липового цвіту
Моє кохання перше зацвіло. (2)

Приспів.

Ще не було такого ясноцвіту,
Здається, липи ці квітують
В перший раз,
Ще не було такого ясноцвіту,
Здається, липи ці квітують
В перший раз. (3)


Пісня про український історико-географічний регіон - Моя Полтава



є на землі куточок раю, знайте,
Де народилась я і тут живу,
І кращого на свті не шукайте,
Полтава - моє місто, що люблю. (2)

Приспів:

Полтаво, моя родина,
Немов ... друзі, ти і я,
Полтаво, моя перлина,
Колиска щастя, радості й тепла.
Полтаво, моя надія,
Своє тепло даруєш ти усім.
Полтаво, до тебе лину
Я серденьком малесеньким своїм.

Пишаюся тобою я, Полтаво,
Моя красуне, ненечко моя.
Серед віків стоїш ти величаво,
Завжди привітна, щира й молода. (2)

Приспів.

Любитиму тебе, моя Полтаво,
І де б я не була на цій землі,
Крізь роки пронесу любов і шану
До міста, де радію і живу. (2)

Приспів. (2)


Пісня про український історико-географічний регіон - Мій Хмельницький



Коли приїхав я сюди,
То ти прийняв мене, як сина.
Збагнуло серце: назавжди
Хмельницький весь - моя родина.

Приспів:

Поки зможу хоч слово сказати,
Поки чутиму спів солов'їв,
Буду, Хмельницький, тебе називати
Другим батьком моїм!

Я наче вдруге народивсь,
Як був пригорнутий тобою.
Ти всім зі мною поділивсь:
Теплом, і хлібом, і любов'ю.

Приспів.

Ти знов даєш мені снаги,
Яку нестиму через роки,
Хмельницький, батьку дорогий,
Ясний мій світоче високий!

Приспів.


Пісня про український історико-географічний регіон - Проскурівський вальс



Вечірні вогні горять в вишині.
Серпанками землю туман огорта.
До неньки-землі летять журавлі.
Їх радо стрічають і села, й міста.

Приспів:

Тут зорі схиляються низько,
Тут сяє намисто обнов.
Плоскирів, Проскурів, Хмельницький –
Кохання, надія, любов. (2)

Тут юність моя
І спів солов’я.
Він пісню кохання тут вперше почав.

Хай гаснуть слова,
Та пам’ять жива,
Як потягу голос із древніх Гречан.

Приспів. (2)


Пісня про український історико-географічний регіон - Рідне місто - місто Херсон



Рідне місто, місто Херсон,
Миліше тебе нема.
Білі стіни гарних домів,
Балкони на цих домах.
А я іду, гукаю тебе
Гуляти до зорі.
І ми
Самі
Гуляємо.

Місто квітне, наче букет.
Дарую його тобі.
Чисті площі, митий проспект,
В них дивляться ліхтарі.
А ми вночі, над нами - зірки,
Нікого скрізь нема.
І голос твій, пожаття руки,
І перший поцілунок.
Серед дерев дихання зібрав,
Тебе я зупинив.
Кажу
Тобі:
"Я люблю".

Були, були, були.
Були, були, деньки.
Були, були, були.

Моє життя, кохання моє,
Товариш мій - Херсон.
Спілки, шлюби -
В твоє ім'я.


Пісня про український історико-географічний регіон - Я люблю ці степи неозорі



Я люблю ці степи неозорі,
Де безмежна, ясна далина,
Де у росах купаються зорі
І пісні окриляє луна.

Я люблю це розгорнуте небо,
Що хмарки голубині несе,
Але жити не можу без тебе,
Бо тебе я люблю над усе.

Я чекаю, шукаю щоночі,
У степу, у зеленім гаю,
Твої ніжні усміхнені очі,
Я їх в зорях нічних пізнаю.

Підійди, пригорну, поцілую,
Підем разом по рідних степах,
Бо про тебе, любов молодую,
Кожен колос шепоче в снопах.


Пісня про український історико-географічний регіон - Місто Рівне - Бурштинове місто



Зорепадами мрій розлилися струмки,
В місті знову запахло весною.
Вже не терпиться знов босоніж по росі
Бігти за руку поруч з тобою.

Приспів:

І почую пташок серенади вночі,
Ясні зорі сплету у намисто.
Від небес до землі всі співають тобі,
Моє світле бурштинове місто.

Рівне сонячне і казкове,
Моє місто бурштинове,
Місто віри, любові, надії,
Щирих посмішок, щастя і мрії. (2)

Знов луна звідусіль,
Звідкись сміх дітвори,
Добрі посмішки, лагідні очі.
Коли зорі засяють, а сонце засне,
Вітер казку ялинці шепоче.

Приспів.


Пісня про український історико-географічний регіон - Пісня про Рівне



По бруківці в такт підкови цокають,
Вороні запряжені в візок,
Хто до Корця, хто до Пересопниці,
Хто до цекрви, а кому в шинок.

Городяни ... під акацію
Вибирають у крамницях крам.
Тут біжать паняночки в гімназію
І стоять служиві біля брам.

Приспів:

Рівне-місто під ногами,
Синє небо над дахами.
Різні люди тут живуть
По-різному.
Добре плавати морями,
Милуватися горами,
Та найкраще йти по Рівному.

Шурхотить асфальт під мерседесами,
Дощ змиває з тротуарів час,
І живе і спокоєм, і стресами
Наше місто Рівне серед нас.

Знов біжать по Рівному рівняночки,
Вбрані в модних рівненських льонах.
Діти виростають на світаночку
І літають у ранкових снах.

Приспів. (2)

По Рівному. (2)


Пісня про український історико-географічний регіон - Дума про Харка



А в нашого Харка, а сотника батька,
Увесь двір на помості.
Гей, пише, пише, а пан Паволоцький:
Та прибудь, Харку, в гості! (2)

Гей, як став Харко, а сотничок батько,
Та із дому виїжджати,
А за ним його ненька старенька —
З хлібом-сіллю проводжати: (2)

Ой, не їдь, Харку, ой, не їдь, Харку,
Бо то проклята зрада,
Краще б ти в замку був з козаками,
То я б тому була рада! (2)

Ой, тим же він собі та й поїхав,
Гей, що дуже горілки впився.
За ним, за ним його козаченьки:
Ой, стій, батьку, не журися! (2)

Ой, як же мені, панове молодці,
Як же мені не журиться,
А що підо мною кінь буланенький
Та почав становиться! (2)

Гей, скоро Харко, а сотничок батько,
Та й у двір уїжджає,
Гей, зараз йому а пан Паволоцький
Чару меду висилає. (2)

Гей, он як Харко, а сотничок батько,
Того меду напився,
Гей, зараз Харко, а сотничок батько,
На коника похилився. (2)

Гей, бодай тобі, а пан Паволоцький,
Та три літі боліти.
Що ти посиротив молодую жінку
Та маленькії діти! (2)

Гей, ой, як крикнув а пан Паволоцький
Та на свої гайдуки:
Гей, візьміть Харка, а сотничка батька,
Зв'яжіть йому назад руки!
Та ведіть його аж до Шамраївки,
Там завдайте йому муки!

Гей, зав'яжіть Харку, а сотничку батьку,
Та китайкою очі,
Гей, ведіть його та до Шамраївки
Та темненької ночі! (2)

Ой, як заржав же кінь буланенький,
Та стоячи біля пекарні,
Гей, ой, залили а сотничка Харка
В Шамраївці у кайдани. (2)

Гей, дайте мені, панове молодці,
А хоч голочку в руки,
Чи не одіб'юсь я од превражих ляхів,
Од великої муки! (2)

Гей, дайте мені, панове молодці,
Хоч водиці напиться,
Чи не допоможе а мені син Божий
Хоч на світ подивиться! (2)

Гей, як заржав же кінь буланенький
Та стоячи на помості,
Вже стратили Харка та й заховали
Десь у зеленому хворості. (2)

Гей, а у того пана лементаря
За плечима ще й рушниця,
А за ним ходить сотничка Харчиха,
Бідна, нещасна вдовиця. (2)

Гей, бодай тобі, пане лементарю,
В світі три літі боліти,
Що посиротив бідну Харчиху
І маленькі з нею діти! (2)

Гей, росте, росте червона калина
Та й похилила віти,
Ох, і зостається сотничка Харчиха
Ще й маленькі діти! (2)


Пісня про український історико-географічний регіон - Харків - моя любов



Зоринкою світла сльоза,
Упала в рясні в лісопарку.
Мене проведи на вокзал,
Бо я залишаю мій Харків.

Приспів:

Вечір у вікна постукав,
Спогад зоріє обом.
Харків для когось розлука,
Харків для мене любов. (2)

Хвилює прощання без слів,
Сміються троянди пахучі.
Зі мною ти мовчки присів,
Щоб слалась дорога співуча.

Приспів.

За обрій ідуть поїзди,
А дощ за вечірнім держпромом.
Розлука відступить завжди,
І я повернуся додому.

Приспів.

Харків для когось розлука,
Харків моя любов. (2)


Пісня про український історико-географічний регіон - Тихо падає цвіт



Біла хата в саду,
Біла хата, як лебідь у морі;
Я під вишнею жду,
Жду тебе в солов’їному хорі.
Я під вишнею жду,
Я під вишнею жду,
Жду тебе в солов’їному хорі. (2)

Тихо падає цвіт,
Тихо падає цвіт, наче роси.
Скільки весен і літ
Ти шукав мої очі і коси?
Скільки весен і літ,
Скільки весен і літ
Ти шукав мої очі і коси? (2)

Не сумуйте в саду,
Не сумуйте уранці за цвітом,
Так буває завжди,
Як весна покохається з літом.
Так буває завжди,
Так буває завжди,
Як весна покохається з літом. (3)

*Для перехода в полноэкранный режим кликните на прямоугольник в правом нижнем углу видео

Категория: Украинские народные и эстрадные песни | Добавил: neoton (24.07.2016)
Просмотров: 938 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]