Каталог статей

Главная » Статьи » Украинские народные и эстрадные песни
Пісні про український історико-географічний регіон ІІІ

Пісня про український історико-географічний регіон - Як тебе не любити, Києве мій



Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

Спить натомлене місто
Мирним, лагідним сном.
Ген вогні, як намисто,
Розцвіли над Дніпром.
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій...
Як тебе не любити,
Києве мій!


Пісня про український історико-географічний регіон - Київський вальс



Ночі солов'їні, ночі весняні,
Доли подніпровські наснились мені.

Приспів:

Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б'є.
Молодість мила, - ти щастя моє. (2)

Далі неозорії, київські сади,
Друже незабутній, ти прийдеш сюди.

Приспів.

Стежки і доріженьки ген лягли у даль.
В парі ми любилися, серденьку жаль.

Приспів.

Нам би ще зустрітися в солов'їну ніч,
Теплі зорі київські сяли б довіч.

Приспів.


Пісня про український історико-географічний регіон - Київ



Київські брами, настіж відкриті,
В гості Вас зовуть.
Пишні каштани, сонцем умиті,
Скоро розцвітуть.
І знов заграє Київ прекрасний
Тисячами барв.
І зачарує, нас зачарує
Цей небесний дар.

Що приносить світло і тепло,
Щоб на серці радісно було.
Вас вітає сонячна блакить
З глибини віків й тисячоліть.

Щирий і дзвінкий дитячий сміх
Тут лунає, радуючи всіх
І гостей, і мешканців його,
Тут панують щирість і добро.

Києве мій... Києве мій... Любий Києве мій...

Київ величний, хай будуть вічно
На твоїй землі
Мир і надія, щастя і мрія,
Лагідні пісні.
Буде Хрещатик нас зустрічати
Пишнотою вбрань,
Будуть каштани квітом вінчати
Верх злотавих бань.

Як же не пишатись можу я,
Києве, свята земля моя,
Вічний, і звеличений в віках,
І тендітний, мов сльоза в руках.

Розквітай, і вічно зеленій,
Залиши в серцях ти образ свій,
Що єдна минуле з майбуттям –
Це і називається життям.

Києве мій... Києве мій... Любий Києве мій...


Пісня про український історико-географічний регіон - Там, під Львівським замком



Там, під Львівським замком старий дуб стояв, (2)
А під тим дубочком партизан лежав. |

Він лежить, не дише, він неначе спить. (2)
Золоті кучері вітер шелестить.

Над ним стара мати стомлена стоїть (2)
І до свого сина тихо говорить:

- Сину ж ти мій, сину, дитино моя, (2)
Були б тя не вбили, якби не війна.

Було вас у батька п'ятеро синів; (2)
Ти був наймолодший, сину наш, Андрій.

Як ти був маленький, батько воював - (2)
Він за Україну голову поклав!

Hе плач, стара мати – син героєм став! (2)
Він за Україну голову поклав.


Пісня про український історико-географічний регіон - То є Львів



Привіт, старий, ти кльово виглядаєш.
Я гордий, шо давно вже таки добре тебе знаю.
Ми знов зустрілись, веди мене на каву,
Як 20 років тому, де костел на Привокзальній.
Сімка вниз, на Погулянку повертає,
Дзеленькає сердито, бо все часу немає,
Ну, а площа Ринок спати не лягає,
Історії збирає і розповідає...

То є Львів, мій колєґа, про нього різне кажуть:
Приєзжим із востока Криївку тут покажуть.
То є Львів, моє місто, не з простого тіста,
Ліплений роками – друзями й ворогами.
То є Львів старенький, мудрий, сивий дядько,
Кожному залишить кавалочок на згадку.
То є Львів, "Бонжорно!" – Неаполь і Ліворно
По-галицьки говорять, наші в них погоду роблять.

Дівка-Левандівка пахне поїздами,
Мостами, переїздами і гострими словами,
А ратуша скучає, шпилем небо дзюравить,
Вона крута чувіха, і її ніхто не сварить.
Ну, а Сихів, Сихів, в автобусі надихав,
Вікна запотіли від запахів неділі,
А стара Пекарська, я нею нагулявся,
Як пари пропускав і по Личакові хитався.

То є Львів, шановні, вбирайте шлюбні сподні,
Краватку, маринарку і "вйо!" по Стрийськім парку.
То є Львів чудовий, вуйко ґонуровий,
Я тішуся, шо з вами ходжу цими вулицями.
То є Львів старенький, мудрий, сивий дядько,
Кожному залишить кавалочок на згадку.
То є Львів, "Бонжорно!" – Неаполь і Ліворно
По-галицьки говорять, наші в них погоду роблять.

То є Львів, мій колєґа, про нього різне кажуть:
Приєзжим із востока Криївку тут покажуть.
То є Львів, моє місто, не з простого тіста,
Ліплений роками – друзями й ворогами.
То є Львів старенький, мудрий, сивий дядько,
Кожному залишить кавалочок на згадку.
То є Львів, "Бонжорно!" – Неаполь і Ліворно
По-галицьки говорять, наші в них погоду роблять.

То є Львів, то Львів...


Пісня про український історико-географічний регіон - Львів



Ти запитаєш, де мій дім, я покажу на захід.
Там де сонячне проміння відбивається від мокрих дахів,
Там де посміхаються прохожі при любих обставинах, при любій погоді,
Неважливо чи дощ, чи сонце, чи сухо чи мокро.
Я - Львів'янин - це заявляю гордо.
Львів мій дім, дім мій Львів.
Пісня ллється зі всіх сторін.
Львів один - нас багато,
Тому давайте поважати ту хату в якій лягаєм спати.
Потрібно вміти цінувати все, що дано.
тобі тут зустрічати ще не один ранок.
Пари цілуються на лавочках, в парках,
хтось оглядає Львів з Високого Замку.
Хтось слухає мене, хтось ігнорує.
Але це не важливо, бо цю пісню ми місту даруєм.

Приспів:

Ти запитаєш мене де мій дім, я відповім, - мій дім Львів.
У відповідь я нічого не почую, цю пісню свому місту даруєм. (2)

Я сів на лавочці, дивлюсь, спостерігаю, як люди біля мене мимо пробігають...
Поспішають, біжать, хто куди...
Одні просто гуляють, другі в магазини..не помічаючи краси, яка навколо них...- будинки німих вуличок старих вузьких стелених бруківкою, просочених вічністю...немає кращого, немає красивішого...
Площа Ринок - серце Львова.
Майже всі дороги ведуть сюди.
Тут є все, для, душевної гармонії: пам'ятники, фонтани і трамвайні колії...
Якщо попадеш сюди, - тобі буде куди піти в музеї, галереї, театри і церкви...
Хіба кращий дім у світі існує?
Цю пісню свому місту дарую.

Приспів.

Моє місто Львів, нехай знають всі, де мій дім...
моє місто Львів, нехай знають всі, де мій дім... (2)


Пісня про український історико-географічний регіон - Гей ви, козаченьки



Є і нам про що згадати...
Пісне, душу возвелич.
Ой була в нас ненька мати -
Запорізька славна Січ.

Приспів:

Гей, ви, козаченьки, - вітер в чистім полі,
Научіть нащадків так любити волю.
Гей, ви, козаченьки, - спомин з м'яти-рути,
Научіть минулу славу повернути.

Круточола наша доля,
Не вода в ній - кров тече.
Козаку найперше - воля,
Козаку найперше - честь.

Приспів.

А прийшла лиха година -
Впав козак наш у траві,
Щоб іскрилась Україна
На гетьманській булаві.

Обмочила землю рана
Із козацького чола,
Щоб неправда помирала,
Щоби правдонька жила.

Приспів.


Пісня про український історико-географічний регіон - Сім шляхів



За горою дзвони дзвонять,
Дінь-дінь-дінь,
Серце б'ється,
Серце рветься в далечінь,
Сонце сяє, місяць сяє угорі,
Козак коника сідлає на зорі.
Його мати - гостра шабля на боці,
Його батько - лук зі стрілами в руці,
А сестриця, то зірниця молода,
А, що милої немає - не біда!

Приспів:

Гей, гей, гей!
Їде вранці, вдень, вночі,
Козак Запорізької Січі!
Гей, гей, гей!
Степом, полем, через гай,
Отамане, прощавай!

За порогом три дороги,
Раз, два, три,
А за рогом ще чотири, чотири.
Сім доріг моєї долі, сім шляхів,
А за ними в дикім полі сім вітрів.
Сім вітрів мене зустрінуть, мов брати,
Порятують від раптової біди,
В чистім небі чорні хмари розженуть,
І покажуть козакові вірний путь!

Приспів.

Сім вітрів мене зустрінуть, мов брати,
Порятують від раптової біди,
В чистім небі чорні хмари розженуть,
І покажуть козакові вірний путь!


Пісня про український історико-географічний регіон - Запоріжжя моє кохане!



Нам дух волелюбний від скіфів дістався,
Широка душа – від безмежжя степів.
Хто серцем тебе, Запоріжжя, торкався,
Той душу твою осягнути зумів.

Це тут України моєї початок,
Де волю плекали твої козаки.
Тут Хортиця, наче козацькая чайка
В задумі легкій проплива крізь віки.

Приспів:

Запоріжжя моє, Запоріжжя моє, кохане!
Народився я тут, і в далекі пішов світи.
Запоріжжя моє, Запоріжжя моє, кохане!
Я вертаюсь додому, бо знаю, що ждеш мене ти.

Дороги і люди сюди поспішали,
Заводи і місто росли до небес,
У хвилях дніпрових пороги приспали,
Підковою щастя звели Дніпрогес.

Велика країна пишалась тобою,
І навіть війна не скорила тебе.
Любов до свободи, смак праці і бою
Підняли з руїн Запоріжжя моє.

Приспів.

Це ти, Запоріжжя, тримаєш країну
На дужих плечах – січовик і атлант.
Південного Сходу ти чорна перлина,
Ти слава його, промисловий гігант.

Крокуєш в майбутнє упевнено й гордо,
І більшає друзів у тебе щорік.
Дивуєш планету спортивним рекордом,
Ти – місто учений, студент, трудівник.

Приспів.


Пісня про український історико-географічний регіон - Там на Лемківщині



Як часто я бачу вві сні украдені гори,
Котрі стережуть від мене прикордонні дозори,
Я там ніколи не був, й хтозна, чи потраплю коли,
Хоч ще півстоліття тому мої там батьки жили.

Приспів 1:

Там, на Лемківщині, наші місця святі,
Там, на Лемківщині, ще стоять наші хати.
Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті?
Чи не зогнили, не зоржавіли хрести
На могилах дідів?

І я ночами не сплю, мов сновида який.
Я знаю – мій шлях туди не буде легкий.
Бо там, де рівняють кордони – там щастя нема,
У нас різні закони, та єднакова тюрма.

Приспів 2:

Але там, на Лемківщині, наші місця святі.
Але там, на Лемківщині, ще стоять наші хати.
Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті?
Чи не зогнили, не зоржавіли хрести
На могилах дідів?

Ми по світу розкидані, неначе жиди.
Хто дав вам право вершить нашу долю, наші "старші брати"?
Сповиті гори туманом, хто ж нам їх верне?
Я знаю, десь там, понад Сяном є ті, що чекають мене...

Приспів 3:

Десь там, на Лемківщині, де стоять наші хати.
Десь там, на Лемківщині, де наші місця святі.
Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті?
Чи не зогнили, не зоржавіли хрести
На могилах дідів?


Пісня про український історико-географічний регіон - А я їду селом



А я їду селом на сивім конику,
На сивім конику,
Звідают мя люди, звідают мя люди,
Си маю фраїрку.

Не маю, не маю, я лем хочу мати,
Я лем хочу мати,
На сивім конику, на сивім конику,
Їду її вгледати.

Мій сивий коничок, знає де ма піти,
Знає де ма піти,
Кумойом дівчині, кумойом дівчині,
Буде мя носити.

А я їду селом, на сивім конику,
На сивім конику,
Звідают мя люди, звідают мя люди,
Си маю фраїрку.

*Для перехода в полноэкранный режим кликните на прямоугольник в правом нижнем углу видео

Категория: Украинские народные и эстрадные песни | Добавил: neoton (15.08.2016)
Просмотров: 712 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]